ЛІПКАН Володимир Анатолійович - доктор юридичних наук, доцент.
У 2000 році захистив кандидатську дисертацію з проблем боротьби з тероризмом.
У 2009 році захистив докторську дисертацію - з проблем правового регулювання національної безпеки.
Експерт Експертної ради громадської організації „Міжнародна антитерористична єдність", член Експертної комісії при раді УСПП з корпоративної безпеки, професор Київського національного університету внутрішніх справ.
У 1993 році - закінчив із золотою медаллю спеціалізовану фізико-математичну школу № 173 м. Києва.
У 1993 році - після успішного складання вступних іспитів, був зарахований до числа курсантів Української академії внутрішніх справ денної форми навчання.
У 1997 році - отримав премію ім. Володимира Суміна Української правничої фундації, ставши переможцем загальнодержавного конкурсу студентських наукових робіт.
У 1997 році - закінчив з відзнакою Національну академію внутрішніх справ України.
У 1997 році - після успішного складання вступних іспитів, був зарахований до ад'юнктури очної форми навчання.
У 1999 році - за успіхи у навчанні був направлений у числі групи відмінників на стажування до поліції Німеччини (Баварія).
21 червня 2000 року достроково закінчив ад'юнктуру, захистивши кандидатську дисертацію в Національній академії Служби безпеки України: „Захист національної безпеки України органами внутрішніх справ від тероризму".
У липні 2000 року призначений науковим співробітником лабораторії № 3 Науково-дослідного інституту проблем боротьби зі злочинністю НАВСУ, а з 10 жовтня цього ж року по 31 вересня 2001 року обіймав посаду викладача кафедри теорії та практики управління органами внутрішніх справ інституту управління Національної академії внутрішніх справ.
З 1 жовтня 2001 року по 1 жовтня 2004 року навчався у докторантурі Національної академії внутрішніх справ України.
30 вересня 2002 року нагороджено нагрудним знаком - пам'ятна медаль „10 років МВС України".
У липні 2002 року з урахуванням ділових та професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання службових обов'язків, активну участь у громадському і науковому житті академії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 591 „Про премію Кабінету Міністрів України за внесок молоді у розбудову держави" було запропоновано в кандидати для нагородження Премією Кабінету Міністрів України.
У 2002 році за вагомий особистий внесок у реалізацію державної молодіжної політики, плідну працю щодо підтримки соціального становлення розвитку молоді в Україні та з нагоди Дня молоді нагороджений почесною грамотою Державним комітетом України у справах сім'ї та молоді.
У лютому 2003 року закінчив на відмінно Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу, отримавши кваліфікацію спеціаліста з менеджменту організацій.
У квітні 2003 року брав участь в отриманні гранта Президента України для обдарованої молоді.
З 23 травня по 19 липня 2003 року проходив навчання у Міжнародній Правоохоронній академії в Угорщині м. Будапешт. Під час навчання в академії виконував обов'язки голови української делегації. За значні успіхи у навчанні, а також активну організаторську діяльність, було визначено кращим студентом української делегації (серед 13 представників), а також кращим студентом 41 сесії (серед 47 членів, що представляли Україну, Угорщину, Росію та Румунію), у зв'язку з чим було нагороджено начальником кримінальної поліції Угорщини пам'ятною медаллю та вручено відповідний диплом. Під час навчання зробив впровадження матеріалів докторського дисертаційного дослідження, про що мається відповідний документ.
З лютого 2004 по березень 2004 року проходив навчання у Міжнародній Правоохоронній академії в США, штат Нью-Мексіко, м. Розвел.
З 1 жовтня 2004 року і по квітень 2006 року обіймав посаду заступника начальника кафедри проблем управління Київського національного університету внутрішніх справ
З квітня 2006 року по лютий 2009 року обіймав посаду начальника кафедри міжнародних відносин та національної безпеки Київського національного університету внутрішніх справ.
З 2 лютого 2009 року по 15 липня 2010 року - доцент кафедри оперативно-тактичних навчань КНУВС.
У березні 2010 року - закінчив Навчально-науковий інститут менеджменту безпеки Університету економіки та права „КРОК", отримавши кваліфікацію „професіонал з управління фінансово-економічно безпекою".
З 16 липня 2010 року по теперішній час - професор кафедри управління в органах внутрішніх справ і спеціальних операцій Національної академії внутрішніх справ.
Упродовж 2005 - 2006 років помічник-консультант народного депутата України комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної ради України.
Автор понад 220 наукових праць, зокрема 6 монографічних досліджень:
1. Ліпкан В. Тероризм і національна безпека України. - К.: Знання, 2000. - 184 с. (10,36 д.а.).
2. Ліпкан В.А. та ін. Боротьба з тероризмом. - К.: Знання, 2002. - 254 с. (20,8 д.а.).
3. Ліпкан В.А. Національна безпека України: нормативно-правові аспекти забезпечення. - К.: Текст, 2003. - 180 с. (10,46 д.а.).
4. Ліпкан В.А. Теоретичні основи та елементи національної безпеки України: Монографія. - К.: Текст, 2003. - 600 с. (47,02 д.а.).
5. Ліпкан В.А. Теоретико-методологічні засади управління у сфері національної безпеки України: Монографія. - К.: Текст, 2005. - 350 с. (20,46 д.а.).
6. Ліпкан В.А. Адміністративно-правове регулювання національної безпеки України: Монографія. - К.: Текст, 2008. - 440 с. (25.58 д.а.)
Автор 20 навчальних посібників:
1. Ліпкан В.А. Безпекознавство: Навчальний посібник. - К.: Вид-во Європ. ун-та, 2003. - 208 с. (10,98 д.а.).
2. Ліпкан В.А., Кондратьєв П.Я. Боротьба з тероризмом: теоретико-правові аспекти зарубіжного досвіду. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. - 20 с.
3. Кондратьєв Я.Ю., Ліпкан В.А. Концепція національної безпеки України: теоретико-правові аспекти зарубіжного досвіду. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. - 20 с.
4. Харченко Л.С., Ліпкан В.А., Логінов О.В. Інформаційна безпека України: Глосарій. - К.: Текст, 2004. - 136 с. (7,9 д.а.)
5. Ліпкан В.А., Ліпкан О.С., Яковенко О.О. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях. - К.: Текст, 2006. - 256 с. (12,32 д.а.)
6. Ліпкан В.А. Національна безпека і національні інтереси України. - К.: КНТ, 2006. - 68 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека)
7. Павленко Б.В., Ліпкан В.А., Тарасюк М.О. Керування транспортними засобами в екстремальних умовах: Навчально-наочний посібник. - К.: КНТ, 2006. - 96 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека)
8. Ліпкан В.А. Управління системою національної безпеки України. - К.: КНТ, 2006. - 68 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека)
9. Ліпкан В.А. Основи терорології (синергетична теорія тероризму). - К.: КНТ, 2006. - 84 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека)
10. Ліпкан В.А., Максименко Ю.Є., В.М.Желіховський Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції: Навчальний посібник. - К.: КНТ, 2006. - 280 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека)
11. Ліпкан В.А. Боротьба з міжнародним тероризмом: Нормативна база. - К.: КНТ, 2007. - 248 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека)
12. Теорія управління в органах внутрішніх справ: Навчальний посібник / За ред. В.А.Ліпкана. - К.: КНТ, 2007. - 884 с.
13. Ліпкан В.А., Діордіца І.В. Національна безпека України: кримінально-правова охорона: Навчальний посібник. - К.: КНТ, 2007. - 292 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
14. Ліпкан В.А. Національна безпека України: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2008. - 552 с. (40 д.а.)
15. Ліпкан В.А., Ліпкан О.С. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях. Вид. 2- доп. і перероб.- К.: Текст, 2008. - 400 с. (21, 76 д.а.)
16. Науково-практичний коментар до Закону України „Про боротьбу з тероризмом" / В.А.Ліпкан, О.А.Івахненко, І.М.Рижов, В.В.Майоров. - К. : КНТ, 2009. - 208 с. - (Серія: національна і міжнародна безпека).
17. Ліпкан В.А. Теорія національної безпеки : [підручник]. - К.: КНТ, 2009. - 631 с.
18. Ліпкан В.А. Національна безпека України : [навчальний посібник] / В. А. Ліпкан. [2-е вид.]. - К. : КНТ, 2009. - 576 с.
19. Міжнародне право : [підручник] / [В. А. Ліпкан, В. Ф. Антипенко, С. О. Акулов та ін.] ; за ред. В. А. Ліпкана. - К. : КНТ, 2009. - 752 с.
20. Ліпкан В.А. Боротьба з тероризмом : у визначеннях та поняттях / В. А. Ліпкан. - К. : Магістр - ХХІ століття, 2009. - 162 с.
Науковий пошук автору було висвітлено на таких міжнародних конференціях:
1. Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми взаємопорозуміння, співпраці та взаємодії органів охорони правопорядку з населенням» - Донецьк, Донецький інститут МВС України. Доповідь «Залучення населення до роботи міліції - запорука взаємопорозуміння, співпраці та взаємодії органів охорони правопорядку у боротьбі з тероризмом».
2. Круглий стіл „Нові міжнародні реалії: виклик глобального тероризму" - Київ, жовтень 2001 р.
3. Міжнародна конференція „Тероризм і національна безпека України" - Київ, 11 - 12 квітня 2002 року. Доповідь: „Тероризм як явище сучасної цивілізації".
4. Regional Conference on Investigating and Prosecuting transnational Organized Crime - ILEA, Budapest, Hungary, June 17 - 21, 2002.
5. International Conference on Regional Co-operation and Security and Stability - Kyiv, Ukraine, June 23 - 25, 2002.
6. Міжнародний науковий семінар „Європа на порозі до Союзу по внутрішній безпеці. Безмежна свобода і безпека без кордонів. Шенген, Європол і розширення" - Марієнгайд-Гімборн, Німеччина, 18 - 22 листопада, 2002.
7. Міжнародна науково-практична конференція „Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти" - Київ, Україна, 12-13 грудня 2002. Доповідь: „Інформаційна безпека як складова національної безпеки".
8. Міжнародний науково-практичний семінар „Криміналістичні основи боротьби з тероризмом" - Київ, Посольство США, 1 - 5 вересня 2003 року.
9. Internationales Seminar „Internationale Aspekte der Bekämpfung von politischem Extremismus und Terrorismus" - Münster, Deutschland, Oktober 8 - 10, 2003.
10. Міжнародна науково-практична конференція „Удосконалення українського ринку охоронних послуг з урахуванням міжнародного досвіду". - Київ, 21 - 22 листопада 2003 р.
11. Международная межвузовская научно-практическая конференция „Правовая защита частных и публичных интересов" - Россия, Челябинск, Южно-уральский государственный университет, 22 - 23 января 2004 года. Доклад: Правовое поле обеспечения национальной безопасности Украины: вопросы формирования
12. Международная научно-практическая конференция „Совершенствование сотрудничества стран-участников СНГ в борьбе с организованной преступностью, терроризмом, незаконным оборотом наркотиков и иными современными вызовами и угрозами" - Киев, Национальная академия внутренних дел Украины, 7 апреля 2004 года. Доклад: Современная парадигма терроризма.
13. ІІ Міжнародна науково-практична конференція „Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва": Луцьк, 29 - 30 вересня 2005 р. Доповідь: Удосконалення нормативно-правових засад боротьби з кіберзлочинністю як необхідна умова євроінтеграції.
Основна сфера наукових інтересів: глобалізація безпекових інститутів, теоретико-методологічні проблеми безпеки в умовах глобалізації, система знань про національну та міжнародну безпеку, право міжнародної безпеки в умовах постбіполярного світу; теорія і практика боротьби з екстремізмом в умовах глобалізації, формування недержавної системи безпеки, право національної безпеки, контрольне право, безпековий омбудсманЛіпкан Володимир Анатолійович - один із фундаторів теорії національної безпеки. Ним розроблено теоретико-методологічні засади забезпечення національної безпеки України, що дозволяє сформувати на їхній основі пропозиції теоретичного, методологічного, аналітико-прогнозного та організаційно-правового значення, науково-обґрунтовані рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності функціонування системи національної безпеки України.
На даний момент автором вже в науковому плані зроблено наступне:
уперше:
- визначено зміст національної безпеки як об'єкта правової науки, де національна безпека розглядається як врегульована адміністративним правом діяльність суб'єктів із забезпечення національної безпеки;
- науково обґрунтовано і визначено критерії формування сфер національної безпеки, якими виступають інтегральні показники синтезу національних інтересів, реальних і потенційних загроз;
- виявлено адміністративно-правові закономірності формування системи національної безпеки, серед них головними є: 1) похідний характер адміністративних правовідносин від формування певних сфер національної безпеки; 2) взаємозалежність об'єктів адміністративних правовідносин з об'єктами національної безпеки; 3) взаємозалежність суб'єктів адміністративних правовідносин із суб'єктами забезпечення національної безпеки; 4)5) самостійний розвиток системи забезпечення національної безпеки в межах адміністративно-правових відносин на відміну від державно-управлінських; наявність вертикальних і горизонтальних відносин між суб'єктами адміністративних відносин у сфері національної безпеки;
- сформульовано основи загальної теорії національної безпеки на засадах міждисциплінарного підходу;
- запропоновано нову типологізацію підходів до визначення понять: „безпека", „національна безпека", „національні інтереси", „загроза", „забезпечення національної безпеки";
- сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства про національну безпеку, зокрема розроблено авторські проекти Законів України „Про Доктрину недержавного забезпечення національної безпеки України", „Про недержавне забезпечення національної безпеки України", „Про служби безпеки суб'єктів господарювання", „Про кримінальну розвідку";
дістало подальшого розвитку:
- дослідження підходів до виділення суб'єктних, предметних і функціональних сфер адміністративно-правового регулювання національної безпеки як додаткової умови щодо віднесення національної безпеки до об'єкта адміністративно-правової науки;
- теоретичні проблеми формування та функціонування системи органів державного управління національною безпекою України, а також чіткого визначення їхнього адміністративно-правового статусу;
- критерії систематизації заходів адміністративно-правового примусу в контексті їхньої детермінації зі стадіями розвитку загроз національній безпеці;
- теоретичне обґрунтування необхідності розроблення в Україні Концепції національної безпеки України, доктрин національної безпеки, Закону України „Про національну безпеку України" та інших нормативно-правових актів.
удосконалено:
- підходи до співвідношення та класифікації чинників, що породжують небезпеку: „загроза", „небезпека", „виклик", „ризик", „фактор". Обґрунтовано позицію, відповідно до якої загрози мають декілька стадій розвитку, через що окремі дослідники позначають їх термінами „виклик", „ризик", „фактор". Аргументовано висновок щодо доцільності виділення двох видів чинників: загрози та небезпеки;
- визначені в Законі України „Про основи національної безпеки України" концептуальні засади забезпечення національної безпеки, зокрема, щодо основних завдань, напрямів, суб'єктів, об'єктів, принципів і засобів цієї діяльності;
- аргументацію необхідності введення в науковий обіг понять „підсистема державного забезпечення національної безпеки" і „підсистема недержавного забезпечення національної безпеки", а також подане їхнє визначення.
Результати наукових досліджень широко впроваджені у правотворчу, правозастосовну і наукову діяльність та навчальний процес, що підтверджено 13 актами впровадження, зокрема:
1) через участь як експерта від Національної академії внутрішніх справ України у складі робочої групи при розробленні проекту Закону України „Про боротьбу з тероризмом" та внесення відповідних пропозицій, які були враховані в ньому;
2) при розробленні і читанні авторського курсу „Безпекознавство" в Інституті безпеки підприємництва Європейського університету; при розробленні робочої програми з даної дисципліни і випуску однойменного навчального посібника, який було рекомендовано Міністерством освіти і науки України для спеціальностей у галузі безпеки;
3) при викладанні в Національній академії внутрішніх справ України дисципліни „Національна безпека України";
4) при підготовці спецкурсів у Національній академії Служби безпеки України: „Організація контррозвідувальної діяльності Служби безпеки України", „Розвідувальна діяльність спеціальних служб іноземних держав", „Діяльність органів Служби безпеки України в надзвичайних ситуаціях і в умовах надзвичайного та воєнного станів";
5) при викладанні в Київському міжнародному університеті навчальної дисципліни „Безпека бізнесу";
6) при організації оперативно-розшукової діяльності у справах, пов'язаних із захистом інтересів особи і суспільства в Головному управлінні по боротьбі з організованою злочинністю МВС України;
7) при підготовці аналітичного матеріалу про теоретико-правові аспекти зарубіжного досвіду боротьби з тероризмом і відповідних пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства по боротьбі з тероризмом в Україні;
9) при підготовці матеріалів до парламентських слухань на тему „Зовнішня політика як інструмент забезпечення національних інтересів: реалії, здобутки, перспективи";
10) при навчанні студентів 41 сесії в Міжнародній правоохоронній академії в Будапешті з питань забезпечення національної безпеки і боротьби з тероризмом;
11) при використанні матеріалів під час проведення миротворчих операцій у Косово;
12) при читанні лекцій для поліцейських керівників вищої ланки Німеччини;
13) при підготовці законопроектів „Про боротьбу з екстремізмом", „Про кримінальну розвідку" (офіційно зареєстрований у Верховній Раді України (№ 9187 від
02 березня 2006 р.), „Про служби безпеки суб'єктів господарювання" (офіційно зареєстрований у Верховній Раді України (№ 9264 від 30 березня 2006 р.).
Практичне значення одержаних автором результатів полягає також у тому, що вони можуть бути використані в таких сферах:
правотворчій - при вдосконаленні законодавства щодо національної безпеки;
правозастосовній діяльності - як методологічна основа для подальшого дослідження проблем адміністративно-правового регулювання національної безпеки; при проведенні освіти населення з безпеки, підвищення її рівня серед державних службовців; удосконаленні адміністративних заходів забезпечення національної безпеки;
навчальному процесі - при викладанні курсів з адміністративного права, національної безпеки України, загальної теорії національної безпеки, теорії управління безпекою соціальних систем, соціології, кримінального права, теорії державного управління;
у науково-дослідній діяльності - при проведенні науково-дослідної роботи студентів, курсантів та слухачів, підготовці лекційних курсів, підручників, навчальних посібників, подальшому розроблені засад національної безпеки.
На сучасному етапі розвитку автором досліджується наступне коло проблем:
- зміст національної безпеки як об'єкта пізнання;
- зміст і структура суспільних відносин у сфері національної безпеки;
- стан і напрями удосконалення системи управління національною безпекою;
- компетенція суб'єктів забезпечення національної безпеки, виявляються їхні функції, розкривається їхній зміст;
- закономірності формування систем безпеки різного рівня в умовах глобалізації;
- засадничі положення побудови загальної теорії національної безпеки, як самостійного окремого міждисциплінарного наукового напряму об'єктом дослідження і і вивчення якого виступає національна безпека, її зміст, структура, рівні, місце в системі наук, методологія, предмет, об'єкт тощо;
- методологія моделювання системи управління національною безпекою;
- стан правового регулювання національної і міжнародної безпеки;
- напрями підвищення ефективності забезпечення національної та міжнародної безпеки в умовах глобалізації;
- механізми адаптації міжнародного і національного законодавства у сфері забезпечення національної безпеки;
Автором розроблено авторські курси „Безпекознавство", „Теорія управління безпекою соціальних систем", „Теорія національної безпеки", „Основи національної безпеки", "Основи стратегічних комунікацій", які викладалися в Навчально-науковому інституті менеджменту безпеки Університету економіки та права „КРОК", Київському національному університеті внутрішніх справ, Європейському університеті, Одеському регіональному інституті державного упраління при НАДУ при Президентові Україхни.
