УДК 342.951:351.751
ББК Х621
С 833

Рекомендовано до друку вченою радою
Інституту стратегічних комунікацій
Глобальної організації союзницького лідерства
(протокол № 5/2016-м від 23 березня 2016 р.)

Попова Т. В., Ліпкан В.А.

С 833 Стратегічні комунікації: [словник] / Т. В. Попова, В. А. Ліпкан / за заг. ред. В. А. Ліпкана. - К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2016. - 400 с.
ISBN 978-966-2439-53-3

Словник є першим в Україні виданням, в якому розглядається з позицій системного підходу та сучасних інформаціологічних та комунікативних стратегій феномен стратегічних комунікацій. У ньому зібрані основні поняття і терміни, якими послуговуються у сфері стратегічних комунікацій, а також користуються при реалізації кожного їх компонента.
Основна термінологія довідника успішно апробована при реалізації інформаційної політики Однією з родзинок видання є формування авторських неологізмів, а також термінологічного поля стратегічних комунікацій, а також формування категорійно-понятійних рядів, що описують системні явища.
Словник призначений для фахівців у таких сферах, як: зв'язки з громадськістю; публічна дипломатії та військові заходи на підтримку публічної дипломатії; зв'язки зі ЗМІ; міжнародне військове та цивільно-військове співробітництва; кібербезпека; залучення ключового лідеру; внутрішні комунікації; інформаційно-психологічні операції; інформування про ситуацію; розвідувальне забезпечення проведення заходів; демонстрація дій військ; введення в оману; безпека операцій; фізичний вплив; протиборство в електромагнітному просторі.

УДК 342.951:351.751
ББК Х621

© ФОП О.С. Ліпкан, 2016.

Стрімкі трансформації світового комунікативного ландшафту, що викликано небувалою інтенсивністю застосування інформаційних технологій, перебігом резонансних подій, логікою розвитку різноспрямованих складноорганізованих процесів, ведуть до переосмислення державної зовнішньої і внутрішньої політики, розуміння необхідності переходу від імперативного монологу до конструктивного діалогу. Ефект такого переходу повинен ґрунтуватися на наукових засадах, розробленні відповідних прикладних моделей, опорі на дефініції чітко визначеного понятійно-категоріального апарату. Попри важливість даної справи, вітчизняній науці поки що бракує чітко визначених концепцій, потужних наукових досліджень, створених із урахуванням новітніх тенденцій інформаційної глобалізації, адаптації світового досвіду відповідно до національних інтересів сучасної України.
15 березня 2016 року Указом Президента України була затверджена Стратегія кібербезпеки України, метою якою є створення умов для безпечного функціонування кіберпростору, його використання в інтересах особи, суспільства і держави. У даній Стратегії визначено новий вид комунікацій - електронні, а також зазначено, що розвиток та безпека кіберпростору, запровадження електронного урядування, гарантування безпеки й сталого функціонування електронних комунікацій та державних електронних інформаційних ресурсів мають бути складовими державної політики у сфері розвитку інформаційного простору та становлення інформаційного суспільства в Україні.
24 вересня 2015 року Указом Президента України була затверджена «Воєнна доктрина України», в якій з-поміж низки ключових понять виокремлюється дефініція «стратегічні комунікації», під якими розуміється «скоординоване і належне використання комунікативних можливостей держави - публічної дипломатії, зв'язків із громадськістю, військових зв'язків, інформаційних та психологічних операцій, заходів, спрямованих на просування цілей держави».
Тож ідея розроблення і створення «Словника термінів стратегічної комунікації» є своєрідною спромогою закласти першу цеглу у величезну будову реального інформаційно-комунікативного простору в масштабах держави. Звісно, було б невірним стверджувати, що до цього часу подібні спроби не робилися і що укладачі словника писали його, як то кажуть, з чистого листа. Безумовно, ні. У ході роботи над словником були опрацьовані значні за обсягом матеріали, що лягли в основу тезаурусу.
Чим же вирізняється це джерело від інших?
По-перше, своєю концепцією, яка може бути акумульована в понятті «інтеграція». До цього словники, довідники, енциклопедії були зорієнтовані здебільшого на окремий сегмент бази знань, наприклад на інформаційне право або на інформаційну безпеку чи на захист інформації. У представленому виданні органічно перетинаються такі галузі знань, як:
- політологія і соціологія;
- теорія комунікації і риторика;
- іміджелогія і PR-технології;
- інформаційне право і захист інформації;
- націобезпекознавство і глобальне лідерство;
- психологічні та інформаційно-комунікативні засади професійної діяльності силових структур.
Крім того, за концепцією словника, у трактуванні ключової термінології відбувається злиття законодавчого, мовно-лексикографічного і доктринального тлумачення.
У такий спосіб, об'єднуючи усі зазначені сфери і способи інтерпретації термінів, джерело веде до розуміння широти діапазону сучасних стратегічних комунікацій.
По-друге, словник характеризується своїм чітко спрямованим прикладним характером, насиченням потреби в тлумаченні актуальної лексики. Явище багатозначності, особливо у запозичених словах, нерідко призводить до різного сприйняття інформації носіями мови. З метою унеможливлення подібних випадків наводяться саме ті семи, які є релевантними для сфери стратегічних комунікацій.
По-третє, укладачами враховувалася динаміка змін у законодавстві, доповнення чинних нормативних актів новими поняттями або модернізації вже існуючих. До словника увійшли навіть ті новели, що робилися у листопаді 2015 року. Тож ще однією рисою, яка вирізняє дане видання від інших, є неологізація представлених мовних одиниць.
На кого розрахований словник?
Насамперед, на тих, хто професійно займається стратегічними комунікаціями як системним поліструктурним феноменом сучасності. Це і працівники у сфері зв'язків з громадськістю, і ті, хто причетний до публічної дипломатії, фахівці в у сфері інформаційно-психологічних операцій, експерти із залучення ключових лідерів, фахівці із соціальної психології, масової комунікації, науковці і освітяни, що здійснюють свою професійну діяльність у даній сфері.
У випадках, коли термін, не зважаючи на існування вимог наукового стилю щодо його однозначності, все ж таки є багатозначним, надається та сема/семи, що є актуальними саме для сфери стратегічних комунікацій.
При представленні слів іншомовного походження, які ще не пройшли процес лексикалізації в українській мові, або розуміння яких базується на відомостях з мови-джерела, при лексемі надається стисла етимологічна довідка.
Ми, як укладачі словника, повною мірою усвідомлюємо, що процес становлення термінологічного апарату стратегічних комунікацій ще тільки розпочато і що згодом відбуватимуться зміни, доповнення. Проте вже зараз плекаємо надію, що наша праця стане у нагоді всім тим, хто усвідомлено прагне створення ефективного бренду України, позитивного іміджу України як в межах самої держави, так і у зовнішніх стосунках.
Переконані, що системна реалізація концепції стратегічних комунікацій здатна концептуально змінити рівень і спрямованість державного управління за рахунок уведення нового методологічного інструментарію, формування нових системних зв'язків, які здатні формувати нові смисли, меседжі та наративи, а головне - володіють інструментарієм реалізації інформаційної політики. Стратегічні комунікації - нова концепція державного управління, яка за своїм змістом слугує потужною відповіддю на загроза постмодерну і небезпеку від хаотичного розвитку інформаційного суспільства. Це нова системна розумна сила здатна створити умови для реалізації національних інтересів і збереження національної ідентичності в умовах глобалізації загроз.